Доктор радить, консультує, інформує
Комплексний план зміцнення здоров*я дітей
Заходи
1. Створення умов для оптимальної адаптації дітей у днз
2. Чітке дотримання режиму дня.
3. Забеспечення позитивного психологічного мікроклімату в групі
4. Дотримання температурного режиму.
Організація рухового режиму
1. Ранкова гімнастика.
2. Заняття з фізкультури.
3. Рухливі ігри.
4. Гімнастика пробудження.
5. Пальчикова гімнастика.
Профілактика захворюваності
Фітотерапія;
- вживання чаїв (м*ята, чебрець)
Вітамінотерапія;
- уживання часнику та цибулі
- уживання лимону
Аромотерапія;
- носіння часникового намиста
Загартовування;
- прогулянки на свіжому повітрі.
- ходіння в ігровій кімнаті босоніж.
ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Турбота про дітей, їх щастя та здоров’я, благополуччя завжди була і буде головною турботою дорослого. Фундамент здоров’я, фізичного та психічного, закладається саме в дитинстві. Здоров’я дитини, формування характеру, виховання в нього корисних навичок та вмінь — найважливіші задачі, які стоять перед сучасними педагогами.В теперішній час батьків та педагогів перш за все непокоїть питання як саме укріпити здоров’я дітей. Ми всі добре знаємо, що здоров’я кожної людини повинно бути суто особливою справою. Медицина безумовно, займається цим питанням, але в той момент, коли людина захворіла. Кажуть, що людина — коваль свого щастя, а значить вона повинна бути ковалем свого здоров’я. Тому у дитини з дня її народження потрібно формувати навички бережливого відношення до свого здоров’я.У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 визначені пріоритетні завдання дошкільної освіти: «Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини». В Національній Доктрині розвитку освіти розділ ІV п.11 зазначено: «Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального відношення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальної та суспільної цінності...» В концепції дошкільної освіти чітко виділена головна спрямованість освітньо-виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров’я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку. В листі Міністерства освіти і науки України від 27.08.04 № 1/9-438 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі» звертається увага, що фізичне виховання дітей спрямовується на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.Дошкільний освітній заклад зобов’язаний своєю діяльністю забезпечувати виконання стандарту дошкільного рівня освіти по всім напрямкам розвитку дитини.Природні потенції дошкільника не розкриються, а впливи освітніх закладів виявляться малоефективними, якщо не будуть підкріплені розвивальним середовищем — головним фактором становлення і розвитку повноцінної, творчої, самодостатньої особистості. Найважливішим моментом повноцінного розвитку особистості, починаючи з раннього дитинства є діяльність: гра, спілкування та ін. Щоб дитина могла задовольнити свої інтереси, прагнення у діяльності, слід забезпечити організацію предметного середовища: інформативного, різнобічного, комплексного і тематичного, динамічного і мобільного, дієвого і діючого, варіативного і близького до побуту дітей.Разом з тим, останнім часом головним напрямком становиться оздоровлення дітей. Це викликано цілим рядом об’єктивних причин. Останнім часом спостерігається зниження числа абсолютно здорових дітей та зріст захворювань дошкільників по всім видам хвороб. Таким чином пошук ефективних мір, направлених на оздоровлення дітей набуває первинного значення. Опитування батьків показує, що головним для них є фізичне та психічне здоров’я дитини.Анкетування педагогів виявило їх бажання включитись в комплексну роботу, яка дозволяє забезпечити покращення здоров’я дітей. Фактори формування здоров’я дитини враховуються в роботі дошкільних закладів. Одним з різноманітних факторів, що впливають на стан здоров'я і розвиток дитини-дошкільника є рухова активність. Сприятливий вплив на організм може бути зроблено тільки в тому випадку, якщо її рівень знаходиться в межах оптимальних величин. Так, при гіподинамії (режимі малорухомості) виникає цілий ряд негативних для дитини наслідків: відбувається порушення функцій ряду органів, регуляції обміну речовин і енергії, знижується опірність організму до зовнішніх умов, що змінюються.Гиперкинезія (надмірно велика рухова активність) також порушує принцип оптимального фізичного навантаження, що може викликати перенапругу серцево-судинної системи і несприятливо відбитися на розвитку організму дитини. Тому потрібна особлива увага до цілеспрямованого керівництва руховою діяльністю.Аналіз організації рухового режиму в старших вікових групах дошкільних закладів дозволив виявити основні причини, його недосконалості:• відносно низька моторна щільність ;• недостатнє використання циклічних вправ, спрямованих на розвиток витривалості;• нераціональний підбір ігор і вправ під час прогулянок, а також недостатнє використання фізкультурних посібників і всього навколишнього простору;• відсутність сезонного підходу при плануванні і проведенні фізкультурно-оздоровчої роботи;• безсистемний підхід до корекційної роботи з дітьми з розвитку моторики;• невідповідність фізкультурного обладнання віковим особливостям розвитку моторики дітей.Крім того, не повною мірою педагогами враховуються індивідуальні прояви рухової активності дітей під час організованої і самостійної діяльності.У зв'язку з цим виникає нагальна потреба удосконалювання рухового режиму дітей у дошкільних закладах, що буде сприяти вихованню здорової дитини та її різнобічному розвиткові. В основу розробки рухового режиму необхідно покласти принципи (оздоровча спрямованість; природне стимулювання рухової й інтелектуальної активності з урахуванням наступності і своєрідності педагогічних впливів у різних вікових групах; індивідуально-диференційний підхід, що дозволить забезпечити максимальний розвиток кожної дитини, мобілізацію його активності і самостійності.Необхідно визначити оптимальне співвідношення складових систем організаційних форм фізичної культури та самостійної рухової діяльності, розпланувати виконання елементів спортивних ігор та вправ спортивного характеру із застосуванням спеціального інвентаря, різноманітних вправ на тренажерах тощо, орієнтуватися на пошук нових форм роботи зі здібними до фізкультури дітьми, розробити раціональну методику моніторингу якості фізичного виховання дітей дошкільного віку, які мають певні відхилення, зокрема, порушення постави, плоскостопість тощо. Весь освітньо-виховний процес в дошкільному закладі повинен бути спрямований на формування у дитини мотивації здоров’я, тобто самовдосконалення. Для того, щоб центр здоров’я в середині дитини був сформований, необхідна зацікавленість до дитини та участь з цієї проблеми найближчого сімейного оточення. Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами, але й безпосередніми учасниками. З цією метою необхідно проводити різні форми сумісної діяльності дітей, педагогів та батьків: конкурси, бліц — турніри, спортивні змагання, імітації телевізійних шоу та інше.